З появою симптомів лімфаденіту потрібно звернутися до сімейного лікаря чи терапевта. На ранніх стадіях ефективне медикаментозне лікування. На запущеній стадії (гнійний) може знадобитися допомога хірурга та розтин запаленого лімфовузла для усунення гною.

Чим можна зняти запалення лімфовузлів?

Хінолони

• Ципрофлоксацин – по 250–500 мг двічі на добу 5–10 днів (залежно від тяжкості інфекції).
• Офлоксацин ("Заноцін", "Тарівід"). …
• Левофлоксацин – таблетки по 500 та 250 мг. …
• Спарфлоксацин – по 200 мг або 400 мг на добу тривалістю 5-10 днів.
• Моксифлоксацин – по 400 мг 1 раз на день протягом 5–10 днів.

Як швидко відбувається запалення лімфовузлів?

Гострий лімфаденіт триває близько двох тижнів, хронічний – понад місяць. Запалення шийних лімфовузлів у дорослих може мати як гострий, і хронічний характер. Збережена копія

Що не можна робити при запаленні лімфовузлів?

Запалені лімфовузли не можна натирати, самостійно проколювати і травмувати. Якщо лімфаденіт перейшов у гнійну форму, може знадобитися розтин лімфатичного вузла, промивання та дренування, щоб гній виходив назовні. При некрозі (відмиранні тканин) видаляють лімфовузол.

albakaluga.ru
Запалення лімфовузла після видалення зуба мудрості

Запалення лімфовузлів

Запалення лімфовузлів зветься лімфаденіт. Як правило, воно не є самостійною патологією, а виникає як наслідок інфекційних чи іншої природи захворювань на їхньому фоні. За відсутності лікування призводить до розвитку ускладнень та помітно знижує якість життя пацієнта.Звернення до лікаря з появою перших ознак патології допоможе у короткий термін перемогти хворобу та уникнути її негативних наслідків.

Про захворювання

Лімфатичні вузли – утворення квасолеподібної форми, розміром від 2-3 мм до 1-2 см, розташовані в процесі лімфатичних судин. Виконують важливі для організму функції:

• кровотворну (у них утворюються та дозрівають клітини крові – лімфоцити);
• дренажну, або транспортну (забезпечують процес надходження продуктів обміну речовин із тканин у венозне русло);
• бар'єрну (знешкоджують та виводять з організму інфекцію).

Саме бар'єрна функція зумовлює запалення лімфовузлів у дорослих людей та дітей. Інфекційний процес в організмі будь-якої локалізації супроводжується проникненням збудника та продуктів його обміну в лімфу, зі струмом якої він потрапляє до найближчих (регіонарних) лімфатичних вузлів. Клітини, що містяться в цих анатомічних структурах, прагнуть знешкодити інфекцію і не допустити її подальшого поширення по організму, і якщо вони не справляються зі своїм завданням, якщо інфекція виявляється досить сильною, розвивається запальний процес.

На запалення лімфовузлів страждають і чоловіки, і жінки в однаковій мірі. Виникнути воно може у будь-якому віці, оскільки на інфекційні хвороби періодично страждає кожен. Іноді патоген проникає у вузол контактним шляхом через пошкоджену шкіру або слизові.

Види

За особливостями клінічного перебігу лімфаденіт може бути гострим (супроводжується яскравою симптоматикою, виникає раптово) та хронічним (протікає тривало, з чергуванням періодів загострення та ремісії).

Гострий лімфаденіт може бути катаральним, серозним або гнійним, хронічний гіперпластичним або абсцедуючим.

Якщо запалені лімфатичні вузли (один або кілька) однієї анатомічної зони, лімфаденіт називають регіонарним, при залученні до патологічного процесу різних груп лімфовузлів його розцінюють як генералізований.

Залежно від збудника основного захворювання розрізняють два типи запалення лімфовузлів:

• неспецифічне (викликане переважно стафілококами, стрептококами);
• специфічне (його причина – збудники туберкульозу, туляремії, сифілісу, гонореї та інших специфічних інфекцій).

Симптоми

Характерні ознаки запалення лімфовузлів:

• збільшення розміру;
• біль;
• болючість при дотику;
• набряклість м'яких тканин, гіперемія (почервоніння) шкіри над запаленим вузлом.

Якщо запальний процес з тканини вузла переходить на розташовану поруч лімфатичну судину, розвивається лімфангіт. Зовні це проявляється наявністю на тілі щільних, гіперемованих, болючих при дотику тяжів, що йдуть від лімфовузла.

При розвитку гнійного процесу шляхом промацування визначається розм'якшення у центрі лімфовузла. При ненадання медичної допомоги пацієнту на даній стадії хвороби в ураженій ділянці сформується абсцес, який може прорвати в навколишні м'які тканини, утворюючи аденофлегмону, або відкритися назовні – сформувати нориці. Якщо гнійні маси потраплять у кровоносне русло, розвинеться сепсис.

Тяжке запалення лімфовузлів супроводжується симптомами загальної інтоксикації організму – підвищенням температури тіла, головним болем, запамороченням, слабкістю, стомлюваністю, поганим загальним самопочуттям.

Оскільки лімфаденіт протікає одночасно із захворюванням, протягом якого він ускладнив, у клінічній картині визначаються ознаки цієї патології.

Хронічний неспецифічний лімфаденіт характеризується стертою симптоматикою протікає без яскраво виражених проявів. Лімфатичні вузли при цьому дещо збільшені, щільні, помірковано болючі при дотику. Уражена тривалим запальним процесом лімфоїдна тканина заміщається сполучною, вузол втрачає свої функції. У ряді випадків у запаленому лімфовузлі формуються вогнища розпаду та некрозу, що погіршує загальний стан пацієнта, спричиняє порушення лімфотоку.

Причини

Основна причина запалення лімфовузлів у жінок та чоловіків – інфекція. У ролі збудника може виступити специфічна та неспецифічна бактеріальна флора, віруси, рідше – грибки, найпростіші. Найчастіше лімфаденіт розвивається на тлі тонзилітів, отитів, фарингітів та інших інфекційних хвороб ЛОР-органів, фурункулів, карбункулів, абсцесів, бешихи і так далі. Хвороба котячих подряпин, як правило, супроводжується запаленням ліктьових, туберкульоз – внутрішньогрудні, інфекції сечостатевої системи – пахвинних лімфовузлів.

Рідше лімфаденіти стають проявом системних захворювань сполучної тканини. У цій ситуації їх причина – не інфекція, а аутоімунний процес.

Ризик розвитку хвороби підвищується за наявності провокуючих факторів, серед яких:

• вроджені та набуті імунодефіцити;
• тяжкі соматичні захворювання (серцева, ниркова, печінкова недостатність);
• хвороби лімфатичної та венозної системи;
• хвороби обміну речовин (цукровий діабет);
• прийом імуносупресорів;
• хворий спосіб життя (перевтома, стреси, недосипання, незбалансоване харчування, мінімальна рухова активність).

Отримати консультацію

Якщо у вас спостерігаються подібні симптоми, радимо записатися на прийом до лікаря.Своєчасна консультація запобіжить негативним наслідкам для вашого здоров'я.

Дізнатися подробиці про захворювання, ціни на лікування та записатися на консультацію до фахівця Ви можете за телефоном:

Лімфаденіт (запалення лімфовузлів)

Збільшення лімфовузлів, їхня болючість – явні ознаки лімфаденіту. Лімфаденіт – запальний процес у лімфатичних вузлах, викликаний інфекційним зараженням на тлі ускладнень первинного запалення. Цей стан супроводжується головним болем, нездужанням, лихоманкою. Щоб позбавитися цього захворювання, слід звернутися за медичною допомогою до фахівців. Клініка МЕДИКОМ пропонує широкий спектр послуг з діагностики, проведення досліджень та консультування пацієнтів з лімфаденітом. Вчасно призначене лікування допоможе уникнути більш тяжких наслідків та повернутися до звичного способу життя у найкоротші терміни.

Класифікація лімфаденіту

Виходячи з локалізації, розрізняють такі види лімфаденіту:

Залежно від причин виникнення патологія буває:

• специфічною – викликана особливим видом збудників;
• неспецифічної – з'являється при попаданні в лімфатичні вузли мікробів із ран, ушкоджень тощо.

За інтенсивністю запалення:

• гострий лімфаденіт – триває близько двох тижнів, виникає при гонореї, ангіні та ін;
• хронічний – триває більше місяця.

Гостра форма протікає у трьох стадіях:

• катаральної – лімфовузли просочуються імунними клітинами, посилюється кровообіг;
• гіперпластична – лімфоїдна тканина розростається;
• гнійний – при тривалому запаленні лімфовузлів відбувається некроз тканин.

Етіологія та патогенез

Причини лімфаденіту ділять на інфекційні та неінфекційні.

У дорослих захворювання викликають стрептококи, стафілококи, що виділяються ними токсини, які проникають у лімфовузол.

У дітей запалення частіше пов'язане із хворобами лор-органів (ангіна, отит), дитячими інфекціями (паротит, скарлатина) та шкірними патологіями.

Специфічну форму викликають збудники сифілісу, чуми, туберкульозу, сибірки і т.д.

Зазвичай лімфаденіт виникає при таких захворюваннях:

• Карієс
• ГРВІ
• Туберкульоз
• Мононуклеоз
• Сечостатеві інфекції
• Хвороба котячих подряпин
• ВІЛ
• Лейкоз
• Онкологія та ін.

Неінфекційна форма захворювання виникає внаслідок запального процесу, реакцію пухлину чи сторонні тіла.

Запалення лімфовузлів обумовлено попаданням патогенної мікрофлори в організм, що поширюється лімфою та кров'ю. Уражається чи кілька лімфатичних вузлів. Процес супроводжується збільшенням, підвищенням температури, слабкістю. Шкіра в області запалення змінює колір, еластична консистенція вузла.

Симптоми лімфаденіту

Основними симптомами лімфаденіту є:

• головний біль;
• лихоманка;
• нічна пітливість;
• зниження апетиту;
• набряк, почервоніння, біль у ділянці запалених лімфовузлів;
• млявість.

При розвитку серйозних порушень виникають додаткові ознаки:

• прискорене серцебиття та дихання;
• температура вище 39 ° С;
• задишка;
• сильний набряк, почервоніння та біль у ділянці запалених лімфовузлів.

Відзначивши такі симптоми, необхідно терміново звернутися до лікаря.

Особливості перебігу лімфаденіту у вагітних

Розвиток специфічного запалення лімфовузлів частіше виникає у першому та другому триместрі вагітності. У групі ризику майбутні мами, які пройшли гормональне лікування та мають інфекції сечостатевої системи.

Загальні симптоми запалення:

• збільшення лімфовузлів;
• слабкість;
• ознаки інтоксикації;
• дрібний висип;
• біль при дотику до вузла.

Пахвинний лімфаденіт часто викликаний запаленням придатків, хворобами, що передаються статевим шляхом. Пахвова локалізація виникає при маститі, мастопатії, від котячих подряпин. Підщелепне запалення провокують гнійні процеси у роті та інфекції.

Особливості лімфаденіту у дітей

У дитини запалюються привушні, підщелепні та шийні лімфовузли. Лімфаденіт виникає як наслідок:

• гаймориту;
• отиту;
• періодонтиту;
• пульпіту;
• кору;
• скарлатини;
• дифтерії;
• паротиту та ін.

Запалення лімфовузлів протікає легко, одужання при лікуванні першопричини відбувається швидко.

Симптоматика практично не відрізняється від проявів захворювання у дорослих.

Ускладнення та наслідки лімфаденіту

За відсутності терапії захворювання може спричинити такі ускладнення як:

• остеомієліт;
• шкірний абсцес;
• тромбофлебіт;
• сепсис;
• широке поширення інфекції;
• енцефаліт;
• слоновість кінцівок.

Деякі перелічені патології призводять до інвалідності або навіть смерті.

Діагностика лімфаденіту

Лікар діагностує захворювання, спираючись на скарги та симптоми пацієнта. Також призначається аналіз крові визначення типу інфекції.

Діагностика може включати такі дослідження, як:

• КТ;
• МРТ;
• здавання проб на туберкульоз;
• рентгенографія грудної клітки;
• аналіз на ВІЛ;
• огляд ЛОР-лікаря;
• пальпація;
• УЗД внутрішніх органів та/або лімфовузлів;
• шкірно-алергічна проба.

Після ретельної діагностики лімфаденіту та встановлення першопричини лікар призначає терапію.

Лікування лімфаденіту

Гостра форма без нагноєння лікується консервативно. Хворий повинен дотримуватися постільного режиму, правильно харчуватися, приймати вітаміни.

Медикаментозне лікування лімфаденіту:

• прийом антибіотиків, протизапальних та болезаспокійливих препаратів;
• місцеве застосування протизапальних мазей.

При виявленні злоякісного чи доброякісного неопластичного процесу необхідна консультація онколога.

Хронічна форма лікується усунення патології, що викликає запалення.

Операції при лімфаденіті

При гнійній формі показано розтин лімфаденіту, видалення гною, санацію, дренування ураженої області. Після операції призначаються антибіотики, знеболювальні, протизапальні, антигістамінні препарати. У деяких ситуаціях проводиться видалення уражених лімфовузлів.

Контроль вилікуваності

Лікар постійно контролює ефективність лікування. Враховується ступінь та швидкість відновлення. Пацієнт вважається здоровим, якщо:

• відсутня інтоксикація та запалення;
• зменшується розмір лімфатичних вузлів;
• показники крові та сечі в нормі;
• зберігається нормальна температура тіла понад 3 дні;
• усунуто першопричину.

У середньому лікування триває 1-2 тижні.

Профілактика лімфаденіту

Запальний процес виникає при запущених захворюваннях чи атаці шкідливих мікроорганізмів. Тому профілактичні заходи включають своєчасне лікування інфекційних патологій, виключення травм, саден та ушкоджень. Для підвищення імунітету рекомендується збалансувати харчування, займатися спортом, відмовитись від шкідливих звичок. Також необхідно 1 раз на рік проходити повне медичне обстеження.

Поради та рекомендації

Щоб запобігти лімфаденіту, дотримуйтесь наступних правил:

• не переохолоджуйтесь;
• взимку носіть головний убір та шарф;
• своєчасно лікуйте гайморит, карієс та інші захворювання інфекційно-запального характеру;
• приймайте в їжу мед та продукти, багаті на вітамін С.

Стаття має інформаційно-ознайомчий характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може зашкодити вашому здоров'ю.

Лікар-терапевт вищої категорії, гастроентеролог другої категорії

Завідувач консультативно-діагностичного та терапевтичного відділення стаціонару, лікар-терапевт вищої категорії

Який лікар лікує лімфаденіт?

За перших ознак запалення необхідно відвідати сімейного лікаря або терапевта. Додатково може знадобитися консультація хірурга, ЛОР, інфекціоніста, венеролога та фізіотерапевта. Пройти комплексне лікування лімфаденіту у Києві можна у підрозділах клініки МЕДИКОМ на Оболоні та Печерську. Висококваліфіковані лікарі нашої клініки допоможуть швидко та ефективно відновити ваше здоров'я.