Поєднання хліба та солі у всіх слов'янських народів відігравало роль ємного символу: хліб уособлює багатство та добробут, а сіль захищає від ворожих сил та чарів. У росіян на початку та в кінці обіду радили з'їсти для щастя шматочок хліба із сіллю.
Мабуть, найвідоміша традиція вчить зустрічати дорогих гостей хлібом-сіллю. Сенс тут такий: подаючи коровай, господарі бажають здоров'я та процвітання, а сіль символізує захист від нечисті. За традицією, гість відламував шматочок хліба, мачав його в сіль і з'їдав — обов'язково з посмішкою.
У багатьох народів Європи та Сходу сіль була символом чистоти душі та захисту від нечистих духів. І у слов'ян сіль була символом вірності та чистих помислів. Привітання «Хліб та сіль!» – це побажання багатства та благополуччя. Самих гостинних господарів називають хлібосольними.
Забути хліб-сіль означає бути невдячним у відношенні тих людей, які виявили турботу, гостинність, допомогли від душі у складний час..