Що можна пити від відрижки?

Відрижка

• Гастритол Товарів: 2 Аналогів: ні
• Домрид Товарів: 5 Аналогів: 8.
• Лінекс Товарів: 8 Аналогів: ні
• Метоклопрамід Товарів: 5 Аналогів: 2.
• Мотиліум Товарів: 2 Аналогів: 11.
• Моторикум Товарів: 1 Аналогів: 12.
• Фосфалюгель Товарів: 1 Аналогів: ні
• Брюліум Товарів: ні Аналогів: ні

Що робити, якщо у людини постійно відрижка?

ВАЖЛИВО! Якщо ж відрижка набуває постійного характеру, слід звернутися до гастроентеролога, тому що симптом може говорити про розвиток серйозних захворювань шлунково-кишкового тракту.

Як зняти напад відрижки?

У цій ситуації необхідно харчуватися три-чотири рази на день невеликими порціями, не носити тугих поясів і корсетів, спати з піднятим узголів'ям, висипатися, не курити, не вживати в їжу шоколад, цитрусові, каву – те, що може призводити до порушення роботи верхніх відділів ШКТ.

MedPortal.ru
Відрижка: причини, види, лікування, симптоми, діагностика, профілактика

Відрижка повітрям

Відрижка повітрям – Це мимовільне відходження в ротову порожнину суміші газів, що містяться в шлунку або кишечнику. Зазвичай виникає у фізично здорових людей при харчових похибках або підвищення внутрішньочеревного тиску. Може свідчити про ураження травного тракту, функціональні розлади. Для уточнення причин відрижки (еруктації) повітрям застосовують ЕГДС, УЗД, рентгенографію черевної порожнини, дослідження секреції шлунка, лабораторні аналізи. Відривання шлункових газів зменшується при корекції дієти, прийомі седативних відварів, фітопрепаратів, прокінетиків та ентеросорбентів.

Причини відрижки повітрям

Фізіологічна відрижка

У більшості випадків вихід газоподібного вмісту шлунка є природним процесом, пов'язаним із харчовими звичками людини або особливостями перетравлення деяких продуктів. Відчутна еруктація повітрям виникає до 20 разів на добу, а непомітне відходження шлункових газів відбувається ще частіше. Як варіант норми прискорена відрижка відзначається при деяких фізіологічних станах. Основними передумовами до непатологічного виходу газу із шлунка є:

• Заковтування повітря під час їжі. Збільшенню газового міхура у шлунку сприяє швидке поїдання їжі, часті перекушування всухом'ятку, розмови за їжею. У таких ситуаціях підвищується ймовірність ковтання не тільки продуктів, але й більшої кількості повітря, скупчення якого стимулює рефлекторне скорочення шлункової стінки. Смак і запах газів, що відходять, є нейтральним або з присмаком з'їденої їжі.
• Вживання деяких продуктів. Хоча при харчуванні бобовими частіше спостерігається метеоризм, вони можуть посилити газоутворення у шлунку. Через наявність у складі фітинових кислот та речовин, що інгібують протеази, рослинний білок гороху, квасолі та сочевиці гірше розщеплюється пепсином і затримується у шлунку. Вживання з білковою їжею овочів, особливо капусти, супроводжується затримкою вуглеводів та їх бродінням із виділенням газів.
• Пиття сильногазованих напоїв. Шлункова стінка рефлекторно скорочується з виходом надлишку газоподібного вмісту при швидкому накопиченні вуглекислого газу. Крім вживання газованих напоїв, накопиченню двоокису вуглецю сприяє питво лужних вод та прийом соди, що вступає в хімічну реакцію із соляною кислотою. Як правило, відрижка вуглекислим газом виникає незабаром після харчової похибки.
• Фізичні навантаження. При напрузі черевного преса під час занять спортом або виконання важкої ручної роботи спостерігається підвищення абдомінального тиску. Найчастіше відрижку провокують різкі скорочення м'язів, що стискають шлунок і сприяють відкриттю кардіального сфінктера. Ризик еруктації з виходом повітря та частини хімусу зростає при фізичному навантаженні відразу після їжі.
• Вагітність. За рахунок зростання матки під час гестації збільшується внутрішньочеревний тиск, відбувається зміщення внутрішніх органів до діафрагми. Механічне здавлювання шлунка полегшує виникнення гастроезофагеального рефлюксу, додатковими факторами стають зміна природного положення органу та підвищення кислотності. У вагітних відрижка повітрям часто має кислий присмак і поєднується з печією.
• Грудне вигодовування новонароджених. Смоктання молока часто супроводжується заковтуванням повітря, яке після годування виходить з відрижкою. Причиною до легшого виходу шлункового вмісту є вікова незрілість кардії. Еруктації сприяють неправильне докладання до грудей з недостатнім захопленням соска, гіпогалактія, недотримання режиму харчування. Відрижка у немовлят зазвичай поєднується з відрижкою.

Відрижка при захворюваннях кишечника

Викид газів у порожнину рота при кишковій патології пов'язаний із рефлекторним скороченням стінки шлунка у відповідь на підвищення внутрішньоабдомінального тиску, застоєм рідкого хімусу в тонкій кишці та калових мас – у товстій. У важких клінічних випадках порушеного спорожнення можливе поєднання еруктації повітря і висхідного закидання вмісту кишечника. Найчастішими причинами патологічної відрижки газами є:

• Посилення газоутворення у кишечнику. Еруктація повітряними масами при хронічних ентероколітах, трансверзитах і сигмоїдитах, що особливо поєднуються з дисбактеріозом, зазвичай виникає на тлі метеоризму і має рефлекторний характер. Внутрішньокишкове скупчення газів збільшує тиск на шлунок, провокує його скорочення та викид повітря в стравохід. Відрижка часто не має запаху і смаку.
• Ентеропатія. Диспепсичні порушення є провідним клінічним синдромом черевної жаби з переважною оклюзією верхньобрижкової артерії. Порушення секреторної та всмоктувальної функцій тонкої кишки супроводжуються збільшенням обсягу вмісту кишечника, уповільненням евакуації хімусу з дванадцятипалої кишки, а потім і шлунка. Відригання газами поєднується з метеоризмом, печією, блюванням.
• Уповільнення пасажу калових мас. Рефлекторна відрижка повітря у хворих, які страждають на запори, є реакцією шлунка на уповільнене спорожнення. При розвитку кишкової непрохідності на тлі пневматозу кишечника, поліпів та колоректального раку ситуація погіршується недостатністю баугінієвої заслінки та дуоденогастральним рефлюксом, які призводять до появи гнильної відрижки, а потім калового блювання.
• Паразитарні інвазії. Диспепсичне відригування повітря із запахом сірководню (тухлих яєць) характерне для лямбліозу та гострої фази гельмінтозів. Його виникнення спричинене збільшенням обсягу кишкового вмісту, погіршенням евакуації хімусу, зростанням абдомінального тиску внаслідок метеоризму. Крім еруктації у хворих відзначається нелокалізований біль у животі, метеоризм, нестійкість випорожнень.

Відрижка при гастродуоденальній патології

Хоча для хвороб шлунка та дванадцятипалої кишки більш типова відрижка рідким вмістом, їх початковим симптомом іноді стає відригування газів з характерним присмаком. На ранніх стадіях синдрому Золлінгера-Еллісона, антрального гастриту та інших патологій, що протікають із підвищенням секреторної функції шлунка, при еруктації повітрям у роті часто відчувається кислотний присмак. При ахлоргідрії, що починаються, і атрофічному гастриті можлива відрижка із запахом тухлих яєць, яка згодом посилюється регургітацією гнильного вмісту.

Велика кількість повітря, а потім і їжа відригується при застої хімусу у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту. При атонії шлунка, дуоденостазі та стенозі дванадцятипалої кишки швидко розвиваються бродильні та гнильні процеси. У таких пацієнтів відрижка тухлим супроводжується тяжкістю, колікоподібним болем в епігастрії, печією, блюванням. При виникненні дуоденогастрального рефлюксу, особливо у поєднанні з холециститом, дискінезією жовчовивідних шляхів, іншою гепато-біліарною патологією після відригування в роті може залишатися смак гіркоти.

Відрижка при функціональних розладах

Одна з частих неорганічних патологій ШКТ, що виявляються сильною та стійкою еруктацією, – гастроневроз з аерофагією. Через несвідоме рефлекторне заковтування повітря об'єм газового міхура постійно залишається збільшеним, шлунок рефлекторно скорочується. У частини таких пацієнтів шлункова відрижка поєднується з надшлунковою (стравохідною). При тяжкому перебігу невротичного розладу еруктація припиняється лише під час сну. Часто вона супроводжується вираженим метеоризмом, викликаним надходженням надлишку газів до кишечника.

Неврогенна відрижка нейтральним повітрям може спостерігатися при панічних атаках, неврастенії. Діагностично складним вегетативним розладом, що виникає на тлі вагусної дисфункції при переповненні шлунка, є гастрокардіальний синдром. У його клінічній картині переважає кардіосимптоматика (порушення ритму, загрудинні болі на кшталт стенокардії, підвищення артеріального тиску), яка розвивається після прийому їжі і проходить без медикаментозної корекції після відригування надлишкового повітря, а іноді і блювання.

Обстеження

Діагностичний пошук щодо встановлення причин відрижки шлункових газів починається з виключення захворювань шлунково-кишкового тракту. Пацієнту призначається комплексне обстеження, що дозволяє оцінити функціональну спроможність травної системи та виявити можливі морфологічні зміни органів. Найбільш цінними для встановлення діагнозу є:

• Ендоскопічні методи. У ході гастроскопії (ЕФГС) оглядається слизова оболонка стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки, виявляються запальні та виразково-деструктивні зміни, деформації, об'ємні новоутворення. При необхідності виконується біопсія для дослідження гістологічного матеріалу. Пацієнтам із підозрою на поразку кишечника проводиться колоноскопія.
• Рентгенологічні дослідження. При підозрі на ураження конкретного відділу шлунково-кишкового тракту здійснюється рентгенографія відповідних органів (шлунка, стравоходу, вивчення пасажу барію по тонкому та товстому кишечнику). Для вивчення особливостей панкреато-біліарної зони виконується ретроградна холангіопанкреатографія. За допомогою мезентерікографії оцінюється стан брижових судин.
• Дослідження шлункової секреції. При можливих кислотозалежних захворюваннях з підвищеним або недостатнім виробленням соляної кислоти рекомендовано внутрішньошлункову pH-метрію, шлункове зондування. Для виявлення гастроезофагеального рефлюксу виробляється внутрішньостравохідна pH-метрія. Додатково в крові визначаються рівні пепсиногенів та гастрину.
• Аналіз калу. Розлади травлення, що провокують відрижку з відходженням повітря, часто супроводжуються змінами копрограми. У калових масах можуть виявлятися патологічні включення та домішки (неперетравлена ​​їжа, м'язові волокна, слиз та ін.). Часто дослідження доповнюють аналізом калу на приховану кров та яйця гельмінтів, посівом на дисбактеріоз.

Як скринінговий неінвазивний метод пацієнтам з відрижкою повітрям рекомендовано УЗД черевної порожнини, за показаннями — сонографія окремих органів. Після виключення органічних передумов до відригування газів призначається обстеження встановлення можливих функціональних розладів (консультація невропатолога, психіатра, комплексне психологічне дослідження).

Симптоматична терапія

Епізодична еруктація не потребує лікування. Для зменшення вираженості фізіологічної відрижки повітрям достатньо корекції харчових звичок та дієти. Ефективно часте дробове вживання їжі (до 5-6 разів на день) із зменшенням обсягів окремих порцій, ретельне, повільне пережовування продуктів. Для зменшення газоутворення у шлунку необхідно обмежити або повністю виключити з раціону бобові та молочні продукти, сильногазовані напої, хрестоцвіті овочі, відмовитися від використання жувальних гумок.

Шлункові гази легше видаляються в кишечник після невеликих прогулянок, що покращують евакуаторну функцію шлунка після їди. Діючі немедикаментозні способи зменшення внутрішньочеревного тиску – носіння вільного одягу без туго затягнутих ременів, обмеження кількості вправ для черевних м'язів під час заряджання або тренувань. Спокійному непомітному видаленню газів із шлункової порожнини сприяє сон на високій подушці.

Збільшення тривалості відрижки більше години, її виникнення протягом кількох днів поспіль, відходження великого обсягу повітря, поява кислого, гіркого або тухлого присмаку, інших диспепсичних порушень є показаннями для звернення до гастроентеролога. До встановлення точного діагнозу для усунення постійної еруктації застосовуються рослинні відвари, седативні фітопрепарати, засоби, що покращують моторику ШКТ, ентеросорбенти.

1. Патологічна фізіологія травної системи. Навчально-методичний посібник/Кучук Е.М., Вісмонт Ф.І. – 2010.

3. Приватна патофізіологія. Патофізіологія системи травлення. Навчальний посібник/ Сергєєв О.С., Уксусова Л.І., Лясковська Н.І. – 2002.

Відрижка

Відрижка: причини появи, при яких захворюваннях виникає, діагностика та способи лікування. Визначення Відрижка – це мимовільне виділення повітря або газів зі стравоходу та шлунка в горлянку. Вона може протікати безшумно або супроводжуватись різким звуком. Цей симптом, напевно, знайомий кожній людині і найчастіше не пов'язаний із будь-якими захворюваннями. Така реакція є природною організму.У здорових людей відрижка буває в основному через попадання повітря в шлунок під час квапливої ​​їжі, вживання газованих напоїв, свіжого хліба, капусти, гороху, квасолі, при їжі всухом'ятку. Провокувати відрижку у випадках може фізичне навантаження.

Основним джерелом газу в шлунково-кишковому тракті при відрижці є проковтнуте повітря, а сам процес проковтування повітря отримав назву аерофагії.

Газ, що потрапив при аерофагії в шлунок, має той же склад, що і навколишнє повітря, в ньому переважає азот, в меншій кількості присутні кисень і вуглекислий газ. Невелика кількість повітря зі шлунка з харчовим грудкою переміщається до кишечника. При порушенні моторної функції верхніх відділів травного тракту, підвищеному бактеріальному зростанні з переважанням процесів бродіння може відзначатися попадання газів з кишечника в шлунок, що призводить до появи смердючого запаху відрижки, обумовленого дещо іншим газовим складом – збільшується кількість водню та вуглекислого газу, виділяється сірководень вуглеводні.

Сама по собі відрижка не становить будь-якої небезпеки для пацієнта, викликаючи лише дискомфорт для себе та оточуючих.

Якщо ж відрижка виникає регулярно і незалежно від їди, має специфічний запах, супроводжується болем чи дискомфортом у животі, слід насторожитися. Відрижка набуває патологічного характеру лише тоді, коли вона стає надмірною, значно знижує якість життя людини і обмежує її соціальну активність.Якщо відрижка виникає у комплексі коїться з іншими диспепсичними скаргами, притаманними функціональних розладів шлунково-кишкового тракту, її розглядають як додатковий симптом функціональної диспепсії. Різновиди відрижки Відрижка без запаху. Якщо вона стала і пов'язана зі стресом, то може вказувати на пригнічений психологічний стан і підвищену збудливість. Кисла відрижка після їди. Говорить про підвищену кислотність шлунка і надмірну вироблення шлункового соку. Відрижка з гіркотою. Неприємний гіркий присмак найчастіше пов'язаний із викидом жовчі. Відрижка тухлими яйцями (гнильна) пов'язана з виділенням повітря, що має запах сірководню. Шлунок не справляється з травленням їжі, через що вона гниє і виділяє гази. Відрижка ацетоном – один із симптомів цукрового діабету. Її поява потребує негайної госпіталізації пацієнта. Залежно від походження виділяють 2 типи відрижки: Гастральна (шлункова) відрижка відбувається при накопиченні повітря або газів у шлунку і подальшому їх виході в стравохід та горлянку. Супрагастральна (надшлункова) відрижка – Це вироблена поведінкова реакція пацієнта. Повітря, надходячи в стравохід, не досягає шлунка, а миттєво виходить назад у горлянку. Таку відрижку називають неконтрольованою та пов'язують із психологічним станом пацієнта. Вона ніколи не з'являється під час сну чи розмови. Частота супрагастральної відрижки може досягати 20 разів на хвилину, і пацієнти можуть демонструвати цей звук прямо на прийомі у лікаря. Можливі причини відрижки Надмірна гастральна відрижка зазвичай є симптомом захворювань шлунково-кишкового тракту: Гастрит є найпоширенішою патологічною причиною відрижки. При гастриті із підвищеною кислотністю вона має кислий присмак. Атрофічному гастриту властива відрижка повітрям та з тухлим присмаком. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба – Це патологія, при якій вміст шлунка регулярно потрапляє в стравохід. Характерна відрижка газом із кислим присмаком. Гастропарез – Стан, при якому стінка шлунка розслаблена, скорочується недостатньо сильно. Виникає відрижка із кислим присмаком. Ахалазія кардії стравоходу – Захворювання, при якому порушена прохідність стравоходу. Характерна відрижка із тухлим присмаком. Грижа стравохідного отвору діафрагми розвивається внаслідок підвищення внутрішньочеревного тиску. Часто виникає відрижка повітрям та з кислим присмаком. Дивертикул стравоходу – аномальне мішковидне випинання стінки стравоходу у бік середостіння. Порушується функція ковтання, перешкоджаючи просуванню їжі стравоході. Нерідко виникає відрижка із тухлим присмаком. Дуоденіт – це хвороба дванадцятипалої кишки, що характеризується запаленням слизової оболонки. Відрижка може мати кислий присмак. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки – хронічне рецидивне захворювання, що виявляється дефектом у слизовій оболонці. Відрижка має кислий присмак. Гастринома – ендокринна пухлина підшлункової залози, яка сприяє підвищеному утворенню соляної кислоти у шлунку. Одним із симптомів захворювання є відрижка з кислим присмаком. Гастроентероколіт – Запалення шлунка, тонкого і товстого кишечника. Найчастіше розвивається і натомість впливу патогенних мікроорганізмів, паразитів чи токсинів.При порушенні функції травлення виникає відрижка з тухлим присмаком.

Дисбактеріоз кишечника – Порушення співвідношення нормальних та умовно-патогенних мікроорганізмів. Характерно виникнення відрижки повітрям, з гірким або присмаком.

Грижа білої лінії живота – розходження м'язів черевної стінки вздовж серединної лінії і випинання частини внутрішніх органів у щілини, що утворилися. Супроводжується відрижкою повітрям або їжею, можливо з присмаком. Хронічний холецистит – Запалення жовчного міхура, при якому не утворюються камені. Характерна відрижка повітрям та з гірким присмаком. Синдром Жільбера – Генетичне захворювання печінки. Одним із симптомів є відрижка з гірким присмаком. Захворювання печінки та жовчовивідних шляхів – Порушується нормальний відтік жовчі, внаслідок чого вона потрапляє в шлунок та стравохід. Відрижка тривала і набуває присмаку гіркоти. Панкреатит – запалення підшлункової залози внаслідок патології печінки та жовчовивідних проток. Характерна відрижка з гірким присмаком та характерним запахом жовчі.

Також причинами шлункової відрижки можуть бути харчові алергії, цукровий діабет, прийом деяких лікарських препаратів, зрідка захворювання серцево-судинної системи.

Аналіз крові. Загальний аналіз крові (без лейкоцитарної формули та ШОЕ) (Complete Blood Count, CBC) B03.016.002 (Номенклатура МОЗ РФ, Наказ №804н) Синоніми: ОАК. CBC безрізного. Коротка характеристика дослідження Загальний аналіз крові Кров складається з рідк.