Альвеолярний епітелій являє собою динамічну тканину, що складається з клітин I і II типу, що покриває більше 99% внутрішньої поверхні легень і активно реагує на різні ендогенні та екзогенні стимули.
Альвео́ла (лат. alveolus «комірка, поглиблення, пляшечка») – кінцева частина дихального апарату у формі пляшечки, що відкривається в просвіт респіраторних бронхіол, що становлять респіраторні відділи в легкому. Альвеоли беруть участь в акті дихання, здійснюючи газообмін із легеневими капілярами.
Альвеолою стоматологи називають лунку в щелепній кістці, в якій розташовуються зубні корені. У дорослої людини має бути 32 альвеоли – відповідно по 16 на верхній та нижній щелепі. Стінки альвеол пронизані кровоносними судинами та нервовими закінченнями, що зумовлює їхню високу чутливість.