Оптимальними термінами для посіву ріпаку вважають період з 15 по 30 серпня, З нормою висіву 2,5-3,0 кг/га. Допустимо проводити посів насіння аж до 5 вересня, але зі збільшенням норми посіву до 4,0-4,5 кг/га.

Якого місяця садять ріпак?

Вирощують ріпак, застосовуючи два способи: озимий та ярий. Озимий ріпак висівають у наприкінці серпня, через 2 тижні після збирання врожаю До заморожування ріпак формує розетку висотою до 25 см, з 6-8 листям. Навесні, при встановленій плюсовій температурі рослина починає рости і швидко набирає зелену масу.

Коли потрібно сіяти озимий ріпак?

Озимий ріпак добре зимує в центральній зоні при оптимальних термінах сівби від 10 до 20 серпня. При цьому посів слід розпочинати з північних районів вже 5 серпня та з менш родючих ґрунтів.

Як правильно сіяти ріпак?

5:21Рекомендований кліп · 61 сек.Як правильно вирощувати ріпак, щоб отримати високий прибутокПочаток кліпа, що рекомендуєтьсяКінець кліпу, що рекомендується

Dacha Help
Ріпак як сидерат: коли сіяти та перекопувати, для яких рослин підходить – Дачна допомога

Технологія вирощування ріпаку озимого

Озимий ріпак обробляти вигідно, тому що врожайність у нього вище, ніж у ярого. За сприятливих умов обробітку озимий ріпак є однією з найбільш конкурентоспроможних по відношенню до бур'янів сільськогосподарських культур.

Вимоги до ґрунту. Озимий ріпак слід розміщувати на дерново-підзолистих легко- та середньосуглинистих ґрунтах, що розвиваються на середньому суглинку. Його можна обробляти навіть на піщаних ґрунтах за умови гарного забезпечення вологою. При виборі ділянки під озимий ріпак слід уникати сухих місць із низьким заляганням ґрунтових вод.Непридатні також торф'яно-болотні ґрунти та ділянки з надмірним зволоженням. Небажано розміщувати озимий ріпак на площах з частими улоговинами та блюдцями, а також на піднесених місцях, які часто не мають снігового покриву і піддаються морозному вітру. На колишнє поле сівозміни ріпак можна повертати через 4-5 років з обов'язковим видаленням від минулорічних посівів та насінників хрестоцвітих культур, ярого ріпаку не менше ніж на 1 км. Реакція ґрунтового розчину для вирощування ріпаку рН має бути не нижче 6,0-6,5. Слабокислі ґрунти слід вапнувати до цієї величини.
Для успішної перезимівлі посіви ріпаку слід розміщувати переважно на північних, східних та північно-східних схилах, де нижчий за середньодобовий перепад температур.
Попередники. Озимому ріпаку потрібні попередники, які рано звільняють поле. Кращими попередниками для озимого ріпаку є кормові культури – однорічні трави на зелений корм, багаторічні трави після першого укосу, а також рання картопля та ранні сорти гороху на зерно.
Добрива. Високих урожаїв насіння ріпаку можна досягти на родючих ґрунтах за оптимальних норм органічних та мінеральних добрив. Ріпак добре реагує на мінеральне добриво, особливо вимогливий до азоту. На формування 1 ц основної продукції озимий ріпак витрачає азоту – 5,0-6,2 кг, фосфору – 2,4-3,4, калію – 4,0-6,0 кг, кальцію, магнію, бору, сірки – 3-5 разів більше, ніж зернові культури. Внесення органічних добрив сприяє покращенню властивостей ґрунту.

З урахуванням вмісту поживних речовин у ґрунті, винесення їх з урожаєм та коефіцієнта використання поживних речовин із ґрунту та добрив під основну обробку вноситься фосфору 80-90, калію – 120-150 кг/га.Доза азоту в основне заправлення визначається за матеріалами ґрунтового обстеження та встановлюється з таким розрахунком, щоб забезпечити утворення добре розвиненої розетки листя до настання зимового спокою, виключити надмірне витягування стебла. Зазвичай це близько однієї третини загальної дози азоту. На високородючих ґрунтах можна виключити осіннє внесення азоту або скоротити норму внесення до 20 кг/га. На середньозабезпечених ґрунтах загальна доза азоту має становити 120-150 кг/га. Якщо дотримано рекомендованих доз внесення добрив восени, ризик вимерзання ріпаку взимку знижується, оскільки рослини не переростають і добре перезимовують. Весною, з відновленням вегетації, потреба в азоті різко зростає і під час бутонізації до повного цвітіння є найінтенсивнішою. Туки вносять дрібно (у два прийоми), що зменшує їх втрати, підвищує стійкість ріпаку до вилягання. Перше підживлення ранньою весною проводять перед початком вегетації, після оцінки перезимівлі і становить 100-120 кг/га азоту. При внесенні більш високих доз рекомендується дробове внесення азоту через 2,5-3 тижні у фазі стеблування з розрахунку запланованого врожаю [38].
Під озимий ріпак можна вносити всі види та форми азотних добрив: аміачну селітру, сечовину, сульфат амонію, КАС, КСА, АСУ. Однак при підвищенні середньодобової температури навесні вище +15оС рідкі азотні добрива, КАС, КСА та АСУ слід вносити розведеними 1:2 або 1:3 водою, щоб уникнути опіків листя та пригнічення рослин озимого ріпаку.
При недостатньому вмісті у ґрунті мікроелементів для отримання високих та стійких урожаїв насіння ріпаку необхідне внесення мікродобрив.Особливо знижується врожай при нестачі бору (менше 1 мг на 1 кг ґрунту) внаслідок меншої кількості стручків та насіння у кожному з них. Недолік бору усувається внесенням борного суперфосфату (2-4 ц/га), борної кислоти (2,3 кг/га, розчинених у 400 л води).
Важливе значення збільшення врожаю насіння хрестоцвітих культур має сірка. При сірчаному голодуванні утворюються порожні квітки, дрібне насіння, урожай ріпаку та сурепиці знижується на 10% і більше. Норма внесення сірки – 20 кг/га. Вноситься вона як фосфогипса чи інших добрив, містять сірку [10].
Обробіток ґрунту. Обробіток ґрунту проводиться відразу після збирання попередника. При інтенсивній технології обробітку озимого ріпаку прийнятна загальноприйнята у цій зоні основна обробка грунту. Після однорічних трав та ранньої картоплі поле орють плугами загального призначення (ПГП-7-40, ППО-5-40), а після багаторічних трав пласт слід попередньо подрібнити у два сліди важкими дисковими боронами. Оранка має бути закінчена не пізніше, ніж за 10-15 днів до початку сівби. У всіх випадках плуги доцільно використовувати в агрегаті із пристосуванням для ущільнення ґрунту та дроблення брил. Чим довший термін між оранням та сівбою, тим кращі умови для якісної підготовки ґрунту та подальшого розвитку рослин ріпаку в осінній період. Як зазначає Н. Маковскі (1988), оранка ґрунту при високій вологості негативно впливає на розвиток рослин. Грунт під озимий ріпак вимагає ретельної обробки, що пов'язано з дрібнонасінністю культури.
Головним завданням передпосівного обробітку грунту є створення дрібнокомкуватої структури та ретельного вирівнювання поверхні для забезпечення рівномірного загортання насіння на задану глибину.Передпосівна обробка проводиться комбінованими агрегатами або машинами в зчіпці борон-каток перед посівом і не раніше, ніж за день до посіву. Основна умова обробітку – верхній шар ґрунту повинен бути пухким, а з глибини 2-3 см. – ущільненим.
Посів. Озимий ріпак значною мірою реагує на строк посіву та норму висіву, тому що від осіннього розвитку рослин залежить їхня перезимівля та врожай. Занадто ранній посів призводить до переростання прикореневої розетки, витягування точки зростання більш ніж на 3 см над поверхнею ґрунту. Такі рослини втрачають морозостійкість і сильніше уражаються бактеріозом коренів, сніговою пліснявою, альтернаріозом, пероноспорозом, фомозом. Запізнення ж із посівом призводить до недорозвинення кореневої системи та прикореневої розетки, посилення ураження чорною ніжкою. Оптимальний термін посіву – за 20-30 днів до посіву озимих колосових, що вирощуються в цій зоні (перша декада серпня). При посіві після 15-20 серпня врожай насіння знижується на 8,1-15,2 ц/га. Перезимівля рослин при останньому досліджуваному терміні посіву (25-26.08) зменшувалася на 24,1% порівняно з посівом у першій декаді серпня.
При посіві в першій декаді серпня у рослин озимого ріпаку до кінця осінньої вегетації формується 6-7 розвинених листків, товщина кореневої шийки досягає 7-8 мм, а висота рослин – 25-30 см, що сприяє хорошій перезимівлі рослин. При посіві після 20 серпня рослини ріпаку мали такі біометричні показники: кількість розвиненого листя – 4-4,5 шт., товщина кореневої шийки – 3-3,5 мм, висота рослин – 13-15 см. посівів озимого ріпаку.
Норма висіву насіння встановлюється такою, щоб вона забезпечувала перед зимою 80-120 рослин на 1 м2, навесні – 60-80 шт. на м2.
При суцільному рядовому посіві (15 см) висівають 1,5-2,0 млн схожого насіння на гектар (7-8 кг). Для появи дружних та своєчасних сходів глибина загортання насіння повинна бути на легких ґрунтах 2-2,5 см, на більш пов'язаних – 1-1,5 см. При небезпеці пересихання верхнього шару ґрунту глибину загортання доцільно збільшити до 3-5 см залежно від механічного складу.
Сіють ріпак спеціальними сівалками (СПР-6) або зернотрав'яними (СПУ-6, СПУ-4, СПУ-6Д). Ширина міжрядь при посіві озимого ріпаку може бути від 15 см до 30 см. Це залежить від призначення посівів, кліматичних умов, фітосанітарної обстановки, технологічних та економічних причин, які у взаємозв'язку з методами боротьби з бур'янами та застосуванням гербіцидів. При вузькорядних посівах підвищується небезпека ураження рослин грибними захворюваннями, а широкі міжряддя небажані з агротехнічного погляду. Вузькорядні посіви ріпаку відрізняються рівномірнішим дозріванням [21].
Одним із суттєвих елементів інтенсивної технології обробітку є наявність технологічної колії, яка служить для орієнтування при багаторазовому проходженні техніки під час догляду за посівами ріпаку. При цьому підвищується продуктивність праці, економляться фонди, виключається велика кількість перепусток та накладок при внесенні добрив та отрутохімікатів, зменшується кількість пошкоджених рослин, що сприяє підвищенню врожаю насіння на 2% та більше [10].
Догляд за посівами.Догляд за посівами озимого ріпаку включає комплекс заходів, спрямованих на знищення бур'янів, захист рослин від шкідників та хвороб, створення нормальних умов для зростання та розвитку ріпаку. Для боротьби з бур'янами проводяться наступні заходи: до посіву з одночасним закладенням гербіциду в ґрунт проти однорічних злакових та дводольних бур'янів вносять трефлан 24%-ний к. е.(2,4-6 л/га) та його аналоги: бутизан, трофі. У фазі 3-5 справжнього листя проти ромашок, осотів, горців посіви ріпаку обробляють лонтрелом-300,30%. нар. (0,3-0,5 л/га) [9,20].
Найбільш поширеними шкідниками ріпаку є хрестоцвіті блішки, ріпаковий квіткоїд, ріпаковий пильщик, насіннєвий і стебловий потай-хоботник, капустяна моль, капустяна білянка і попелиця. Обприскування посівів ріпаку проти хрестоцвітих блішок проводять у фазі сходів за наявності 4-6 жуків на 1 м2 препаратами: децис, 2,5% к. е.(0,3л/га); карате, 5% к. е.(0,1-0,15 л/га); фастак, 10% к.е.(0,1-0,15л/га). Проти ріпакового пильщика обробку посівів проводять при заселенні 10% рослин і наявності 1-2 ложногусениць на рослині. Обробку ведуть препаратами: актеллік, 50% к. е.(0,5 л/га), белфос, 50% к. е.(0,5 л/га), суміцидин, 20% к. е.(0,3 л/га).
У північно-східній частині Республіки Білорусь найбільшу шкоду ріпаку завдає ріпаковий квіткоїд. Контроль за наявністю його починають у другій-третій декаді квітня, коли шкідник починає виходити із місць зимівлі. Обробку посівів проводять на початку бутонізації і при необхідності повторюють до цвітіння. Застосовують фастак, карате, децис.
Найбільш поширені хвороби ріпаку – альтернаріоз, пероноспороз, бактеріоз.У боротьбі з хворобами першорядне значення має суворе дотримання агротехнічних вимог до розміщення ріпаку, повернення його на колишнє місце не раніше ніж через 4-5 років.
Передпосівне протруювання насіння препаратами вітовакс 200,75% с. п.(2-3 кг/т) або тигам, 30% с. п.(5 кг/т) сприяє знезараженню насіння від збудників хвороб, попереджає пліснявання насіння в ґрунті та розвиток чорної ніжки сходів, захищає насіння та сходи від ґрунто-мешкаючих шкідників. Ефективність протруйників значно підвищується при використанні плівкоутворювального препарату на основі водорозчинних полімерів КМЦ та ПВС (інкрустування).
Проти альтернаріозу та пероноспорозу посіви ріпаку обприскують з появою перших ознак захворювання. Застосовують препарат імпакт, 25%. к.(0,5 л/га). Для захисту ріпаку від альтернаріозу, сірої та білої гнилі застосовується альто-супер, фолікур та ін. При необхідності обробку повторюють через 7-8 днів. Для обприскування використовується штангова апаратура із витратою робочої рідини 400 л/га. Обробку посівів отрутохімікатами слід проводити залежно від препарату не пізніше ніж за 20-30 днів до збирання врожаю.
Прибирання. Велику роль у отриманні високих урожаїв насіння озимого ріпаку відіграють терміни та якість збирання. Передчасне та пізнє збирання знижує врожайність насіння та його якість. При передчасному збиранні насіння щупле, олія низької якості, врожайність знижується. При пізній збиранні виникають втрати за рахунок обсипання культури.
Збирання посівів проводиться як прямим комбайнуванням, і роздільним способом. При порівнянні двох способів збирання не встановлено істотних відмінностей у кількості зібраного насіння або вмісту в них олії.Однак при роздільному збиранні витрати на сушіння та обмолот скорочувалися на 25% і більш вдало розподілявся робочий час [11].
Нерівномірно дозрівають, засмічені ділянки та пізньостиглі сорти краще прибирати окремим способом. Збирання можна починати значно раніше – у фазі початок воскової стиглості, коли нижнє листя опадає, стебло біліє, насіння в нижніх стручках центрального кисті набувають властивого сорту забарвлення (чорний, коричневий або жовтий), а вологість насіння знижується до 30%.
Так як сім'яники ріпаку характеризуються розтягнутим дозріванням, а стручки після дозрівання легко розтріскуються, для прискорення дозрівання посівів застосовується десикація – підсушування рослин на корені.
У фазі початок воскової стиглості посіви обробляють реглоном (3 л/га). Перевага десикації полягає у зниженні вологості насіння на 4-6% та їх засміченості на 2-4%, прискоренні термінів збирання, скороченні втрат і внаслідок цього збільшенні врожаю на 1,5-2,5 ц/га. Зменшення вологості та засміченості насіння знижує витрати на їх очищення та сушіння, створює сприятливі умови для подальшого зберігання. Норма витрати робочого розчину при наземному обприскуванні – 400 л/га, авіаобробці -75 л/га. Ефективність дії реглону не зменшується після дощу.
Найбільш виправдано та економічно вигідно в умовах Білорусії пряме комбайнування ріпаку. Воно здійснюється головним чином на однорідно дозрівають, чистих від бур'янів посівах, з оптимальною густотою стояння рослині, при обробітку на легких ґрунтах ранньостиглих сортів або в інших випадках після десикації посівів хімічними препаратами [22].
Прибирання починають при настанні повної стиглості, коли рослини набувають сірого кольору.Насіння ріпаку в цей час тверде і темне, воно шарудить у стручках, вологість їх 18-20%. Перед початком збирання проводиться регулювання комбайнів з урахуванням погодних умов та особливостей конкретної ділянки, що забирається. Для збирання високорослого і полеглого ріпаку на жниварку встановлюється правий дільник торпедного типу, що регулює стебловідведення та стеблопідйомники. Для збирання ріпаку можуть використовуватися комбайни Бізон-1100, Дон-1500. Підготовка комбайна до обмолоту включає встановлення на комбайн пристосування ПКК-5 для збирання дрібнонасіннєвого культу.р, герметизацію, регулювання окремих вузлів.
При виборі оптимальної висоти зрізу необхідно враховувати можливість захоплення нижніх стручків. Для роздільного збирання використовують валкові жниварки ЖВН-6А, ЖРБ-4.2А, ЖБК-4В, при висоті зрізу 15-20 см. Обмолочують валки в міру підсихання, через 4-7 днів після скошування, при вологості насіння 8-12% в умовах підвищеної вологості – за 18-20%. Робоча швидкість комбайна при обмолоті має бути трохи більше 5-6 км/год.
Щоб уникнути втрат, збирання ріпаку ведуть у ранкові та вечірні години, коли вологість рослин підвищується. Обмолочене насіння не можна довго тримати в бункері комбайна, тому що його схожість знижується. Необхідно також на увазі, що в процесі обмолоту під впливом контакту з більш вологими уламками стебел вологість насіння може підвищитися при роздільному комбайнуванні.

Сухий ґрунт: сіяти ріпак чи ні.

Другий рік поспіль фермерам доводиться ламати голову над тією ж проблемою: сіяти чи не сіяти озимі, якщо у верхніх шарах ґрунту немає жодної крапельки вологи. Якщо з озимою пшеницею можна почекати до кінця вересня-початку жовтня, то озимий ріпак треба сіяти зараз. Як зробити краще?

Вітчизняна селекційна компанія «Терра-Юг» вже багато років займається створенням нових сортів та гібридів широкого спектру сільгоспкультур, стійких до основних стресових факторів. Це повною мірою стосується й лінійки озимих культур «Терра-Юг», зокрема, представленої на ринку високостійким та високоврожайним сортом озимого ріпаку Маршал.

Переваги сортового насіння озимого ріпаку добре відомі та яскраво виявляються в останні роки, в епоху відчутних кліматичних змін. Це стійкість до згущення посівів, захворювань рослин і несприятливих умов вегетації, таких як холод і посуха. Однак у сортовому насінні озимого ріпаку, та ще й вітчизняної селекції, є ще одна стратегічна перевага: помірна вартість посівного матеріалу.

– Ми бачили, яких величезних збитків зазнали українські фермери минулого року в Одеській та інших областях. Цієї весни довелося передискувати багато тисяч гектарів озимого ріпаку. Люди вклали великі гроші, витратилися на насіння, добрива, протруйники, а в результаті залишилися ні з чим. Сьогодні вони постали перед тією самою дилемою: сіяти у ґрунт чи не сіяти?, – стверджує генеральний директор компанії «Терра-Юг» Георгій Димитров.

Георгій Дем'янович звертає увагу на те, що сіяти озимі культури все одно доведеться, незважаючи на посуху. Волога рано чи пізно буде, але якщо затягувати із посівом, то не буде ні ріпаку, ні пшениці.

– Якщо ви в таких умовах ризикнете та посієте в суху землю гібридний ріпак з відповідною нормою мінерального харчування, то якщо протягом місяця не буде дощу – насіння загине. Господарство закопає у землю по парі сотень доларів на кожний гектар.Чи варто так ризикувати?, – Запитує Георгій Дем'янович.

Натомість генеральний директор «Терра-Юг» радить застрахувати ризики, посіявши просто у ґрунт високоврожайний сорт озимого ріпаку Маршал.

– Вартість посівного матеріалу у перерахунку на 1 га порівняно з гібридами тут буде в рази нижчою. Так само наш сорт менш вибагливий до мінерального харчування – йому достатньо дати на старті при посіві 10-15 кг/га добрив, що містять фосфор.

Посіявши наш новий сорт озимого ріпаку Маршал у ґрунт у оптимальні агротехнічні терміни – в останній декаді серпня, ви отримаєте можливості для маневру.

У гіршому випадку, якщо дощів не буде протягом місяця-півтора, то насіння, звичайно, не зійтиме. Ви пересієте ці поля озимою пшеницею, але фінансові втрати при цьому будуть утричі меншими.

Якщо ж пощастить і підуть дощі, то наш сорт ріпаку озимого високої врожайності Маршал покаже себе в нинішніх кліматичних умовах не гірше, ніж голосно розрекламовані гібриди, – пояснює генеральний директор компанії «Терра-Юг».

За словами Георгія Дем'яновича, можна повністю погодитися, враховуючи порівняльні результати стійкості та врожайності сортових та гібридних рапсів останніх років в Україні. Гостра нестача вологи, стрімке поширення захворювань культури та пізні заморозки серйозно проріджують посіви озимого ріпаку, аж до повної загибелі.

Зате такі високостійкі сорти озимого ріпаку, як Маршал, впевнено тримають удар, віддячивши фермерам відмінною рентабельністю вирощування.

– Відверто скажу, що я пишаюся тим, що ми створили такий класний високоадаптивний сорт озимого ріпаку, як Маршал. Він має відмінну морозо- і посухостійкість, високу стійкість до хвороб, до вилягання.Це безеруковий сорт озимого ріпаку з високим вмістом олії. Його можна посіяти практично в будь-якому регіоні України, на будь-якому полі та за бюджетні технології вирощування отримати чудову врожайність – від 2 т/га у степовій зоні до 6-6,5 т/га за інтенсивної технології вирощування, – розповідає Георгій Дем'янович.

Хоча високоврожайний сорт озимого ріпаку Маршал ще зовсім новий, він чудово показав себе у десятках та сотнях господарств по всій Україні і на демо-полях, і у товарних посівах. Там, де фермер посіяв цей стійкий сорт озимого ріпаку, дискувати поле навесні не було потреби – Маршал витримав усі погодні негаразди та віддячив за турботу нормальною врожайністю.

– Тому цей вітчизняний сорт озимого ріпаку ідеально підходить для вирішення нагальної проблеми: сіяти чи не сіяти у сухий ґрунт? Піде хоч один дощ, Маршал схопить свою вологу і розвине потужну кореневу систему. Завдяки своїй високій холодостійкості спокійно переживе зиму, сформує навесні додаткові пагони і фермер знатиме, що ріпак у нього буде. Якщо у серпні-вересні дощів взагалі не буде, то посієте на цьому полі озиму пшеницю. Також не потрібно буде двічі вносити гербіцид. На насінні Маршала ви і близько не отримаєте таких збитків, як на посівному матеріалі гібридного ріпаку, – рекомендує Георгій Димитров.

Так чи інакше, хоч і немає вологи, але сіяти все одно треба. І в цьому плані дуже важливо правильно розрахувати кожен крок, щоб оптимізувати витрати та знизити можливі ризики. Тому посів насіння сортового ріпаку в екстремальних погодних умовах є найоптимальнішим рішенням.